Дискографія

Питання каталогізації звукозаписів українських виконавців у післявоєнній Польщі ще не було предметом фахових до- сліджень. Наша публікація ставить собі за мету почати цю справу, адже українські виконавці мають у своєму доробку певну їх кількість. Найбільшим доробком може похвалитися Український чоловічий хор «Журавлі» – репрезентативний колектив Об’єднання українців у Польщі, якого першу вінілову платівку Chór męski „Żurawie”. Чоловічий хор „Журавлі”, випущено у 1980 році польською фірмою «Проніт» (Pronit Z-SX 733). Пам’ятаю, яке ж було піднесен- ня серед української громади в Перемишлі, коли прийшла вістка, що платівка вже видана й можна складати замовлення. Репертуар на платівку записано у варшавській Музичній академії ім. Ф. Шопена у кінці січня 1980 р.2 Імовірну висоту накладу цієї платівки можна встановити на основі накладу конверта, якого надруковано 10 тис. примірників.

Особливо цікавою презентується справа стереофонічного аль- бому «Журавлів» Український чоловічий хор «Журавлі». Ukrainian Male Chorus „Zhuravli”, виданого у США в червні 1981 р. фірмою «Хвилі Дністра» (Chwyli Dnistra CD-Album-44). Ця книгарня, якої власником був Василь Ільчишин, діяла в Клівленді (штат Огайо), й крім продажі книжок займалася також випуском платівок. Як пише Степан Максимюк, відомий дискограф і дослідник україн- ського звукозапису Платівки цієї фірми мали сині етикетки, усіх випущених платівок – менше двадцяти3. Опубліковані у Штатах записи були зроблені у Польщі для фірми «Pronit» на першу платів- ку «Журавлів», але польська фірма випустила тільки один кружок, використавши половину записів (12 із 25 записаних), тож завдяки Володимирові Панькову, у 1981 р. магнітофонна копія записів по- трапила з Варшави до Клівленда, де була відтворена на двох платівках з етикетками синього кольору (номери матриць: 105002A; 105002B; 105002C; 105002D). Недавно сам «винуватець» розповів На- талі Кравчук про те, яким способом цей запис був переданий до США:

[…] Попри все, репертуар хору з кожним концертом ставав багатшим. «Треба його записати і розповсюдити», – подумав Слав- ко [Полянський – В. П.]. Майже тиждень робився запис у кон- цертному залі Музичної академії. Такі записи, як правило, кла- ли у шухляди уескатівських урядників – і вони там пропадали. Чи тим разом теж так зроблять? «Ні» – казали ми обидва і вирі- шили за всяку ціну подарувати світові «журавлиний спів». А до- вкола цензура і просто-запросто комуна.

Полетів я в Лондон до тамтешніх українців, щоб обговорити справу: там я познайомився з маестро Володимиром Луцівим. Науковець Марта Богачевська привезла мені з Америки плів- ку4 до професійного запису музики. Добрі люди в студії „Polskie Nagrania” зробили мені копію, котра поїхала в Лондон, а звідти – в Америку, де компанія «Дністер» натовкла гору грампластинок і написала донос на мене до Головного правління УСКТ. Увесь світ почув, як співають «Журавлі». Так я на якийсь час утвердив- ся в сфері музики.

На виданому в Клівленді альбомі знайшлося 22 композиції – 13 нових та 9 скоріше опублікованих на першій варшавській платівці «Журавлів». Ось їх заголовки: Виростеш ти сину, Віночок лемків- ських пісень, Над Прутом у лузі, Щиголь тугу маєт, Іже Херувими, Гайдамацький марш, Ой, там за Дунаєм, Журавлі та Закувала та сива зозуля. З варшавської платівки не потрапили на клівлендську три пісні: Мій край, мій рай (модифікований заголовок гимну пере- миських українців – пісні Григорія Цеглинського та Максима Копка Де срібнолентий Сян пливе), польськомовні – Козак – сл. Яна Чечота, муз. Станіслава Монюшка, і Дзісь до цєбє… – гарм. Вацлава Ляхмана.

Клівлендський альбом відрізняється від польських платівок «Журавлів» високою поліграфічною якістю конверта і паперових «сорочок» для дисків, хоч у списку творів знаходимо ряд помилок у написанні прізвищ авторів пісень (вони відзначені у каталозі). Обкладинку до альбому створив Роман Глувко, а коментар україн- ською та англійською мовами написав Володимир Луців, відомий у Великобританії український естрадний співак і музичний критик.

Злам 80-90-х років знаменує велику популярність магнітофон- ної аудіокасети, й… відмову від вінілової платівки, що було зумов- лене як економічними причинами – видання касети було набагато дешевіше від продукції платівки, так і практичним застосуванням уокмена – нового мобільного відтворювача звуку, який був зручні- ший в користуванні від традиційного програвача. Йдучи на зустріч потребам слухачів, «Журавлі» почали записувати свій репертуар на магнітофонних касетах. Перша – Журавлі – з’явилася ще у 1986 р.; хор записав її у студії Польського радіо в Щеціні. Дещо інший репер- туар записаних у Щеціні пісень знаходимо на другій аудіокасеті The Ukrainian Chorus Zhuravli, яку цього ж 1986-го видала в Нью-Йорку фірма AAC Records (аас – 105). Касету випустив польський імпреса- ріо із США Генрі Міхальскі для потреб турне «Журавлів» по Канаді і США, яке відбулося на зламі вересня-жовтня 1986 р.7 Крім касети, Міхальскі видав також під таким самим заголовком вінілову платів- ку – третю в доробку «Журавлів» (AAC. S.L.P. 0105). Оба записи – касе- ту і платівку – презентовано слухачам на концертах хору, про що на сторінках української преси писали тоді рецензенти8.

Ентузіазм, з яким заокеанські слухачі сприймали концерти хору і нерозуміння, з їхнього боку, політичної ситуації, в якій знаходили- ся хористи (на концертах були присутні пе-ен-ерівські дипломати), спонукало відомого музикознавця і критика Василя Витвицького зробити таке зауваження:

Зібравши в Канаді й Америці безліч виявів признання і симпа- тії, наші «Журавлі» відлетіли у свояси. У зв’язку з їхніми висту- пами залишилося ще одне питання, яке варто розважити. Маю на увазі спів національного гимну: слід було публіці співати його, чи ні.

Виступи «Журавлів» були суто мистецькими імпрезами, це були концерти хорової, а також сольової музики з різноманіт- ною програмою. На мою думку, не було ані потреби, ні підстави для співання гимну.

У випадку «Журавлів» і взагалі мистців і мистецьких ансамб- лів з-поза океану, то їхнє становище й так доволі складне і наша громада не повинна його ще більше ускладнювати.

Четвертим і останнім «чорним» диском «Журавлів» була друга, видана у 1987 р. в Польщі, платівка Журавлі. Żurawli ukraiński chór męski (Pronit PLP 0085). Репертуар на платівку записано в актовому залі Ґданської політехніки 13 березня 1987 р. Імовірна висота накла- ду – 6 тис. примірників. На конверті подано ціну платівки – 600 зл.

У 1990 році Об’єднання українців у Польщі видало аудіокасету Жу- равлі. Ukraiński chór męski Żurawli. Pieśni ukraińskie (ОУП 001), що була записана 29 квітня 1990 р. під час концерту у Львові. Останнім опублі-

кованим на аудіокасеті записом «Журавлів» є альбом Українські ко- лядки (ОУП 002), записаний у 1997 році.

У середині 90-х популярності набув компакт-диск. «Срібна» пла- тівка успішно витіснила попередні форми запису музики – вінілову платівку і аудіокасету. Перший компакт-диск «Журавлів» Українські колядки, вийшов у 1997 р., а його зміст і художнє оформлення іден- тичні, як остання аудіокасета. Диск видало Об’єднання українців у Польщі й перевидало його у 2004. Через чотири роки вийшов дру- гий диск Воскликніте Господеві, вся земля (ZUwP 002), у 2011 – третій – Ностальгія (ZUwP 003), а в 2015 –найновіший – І слово тілом ста- ло (ZUwP 004).

Відеокасети VHS і диски DVD, на яких записано концерти «Жу- равлів» в Україні – це остання в нашому каталозі форма фіксації їх- нього репертуару. Ці записи не мали офіційного розповсюдження і тиражувалися у невеликих накладах, здається тільки для потреб самих членів хору. На відеокасетах VHS – «Журавлі на Україні» (Бе- резень 1989) та «Ще не вмерла Україна». «Журавлі на Україні вдру- ге» (Квітень 1990), записано концерти, які відбулися в буремні для України роки становлення незалежності і державності – 1989-1990 рр. Представлена українським слухачам програма, ставила собі за мету розбудити патріотичні почування заляканого, ще радянсько- го суспільства; нагадати йому про національні символи – гимн Ще не вмерла Україна і блакитно-жовтий прапор, з яким хор виступав на сценах України. Ці два, зняті режисером Кшиштофом Войцєхов- ським відеозаписи, згодом перевидано на дисках DVD.

Каталог опрацьовано de visu, з примірників звукозаписних ко- лекцій Ярослава Вуйцика, Павла Любовича і Володимира Пили- повича. Складається він з п’ятьох підрозділів, залежно від форми запису, розміщених за хронологією появи на даному носію: Довго- граючі платівки, Аудіокасети, Компакт-диски, Відеозаписи на ка- сетах VHS, Відеозаписи на платівках DVD. Укладачем не бралися до уваги фонограми з концертів «Журавлів», які не набули статусу офі- ційного запису, певну їх кількість зберігає у Перемишлі Павло Лю- бович.

Деякі інформації, що стосуються напр. точної дати запису, яких не подано на даному виданні, уточнено в розмовах з членами хору. У каталозі передруковано також віднайдені укладачем рецензії на ви- пущені хором записи: відомого у Польщі критика Вацлава Панека, Володимира Луцева з американської газети «Свобода», Павла Маркушевського з «Нашого слова», і Наталі Сиротинської з «Перемись- ких Архиєпархіяльних Відомостей». Їхня цінність значна, бо ж це дозволяє зацікавленому досліднику відтворити рівень критично- го сприймання тих же записів, тобто висловлений авторами «гори- зонт сподівань» слухачів. Свідченням того, як по різному сприймали в Польщі у 80-х роках українську музику, є редакційний комен- тар газети «Наше слово» на замітку якогось S із щоденника «Życie Warszawy»:

[…] пресова рецензія на першу платівку «Журавлів» появилася в столиці. Надруковано її в 33-му цьогорічному номері газети «Жицє Варшави»10. Перелік усього цінного, що автор цього матеріалу помітив на платівці, закінчується словами: Перша пла- тівка, яку записали «Журавлі», містить 12 українських пісень – і хоч це небагато, дозволяє, однак, у доброму виконанні озна- йомитися з народними мелодіями цього народу. Своєрідний це доказ незвичайної сили діяння українського фольклору, яка не дозволяє навіть рецензентам помітити класичного репертуару в «журавлиній» подачі.

У кінці каталогу подано зведений Хронологічний список усіх за- писів, а про обсяг записаного хором репертуару та про творчі наста- нови даного диригента інформує Повний список записаних творів, в якому знайшлося аж 124 заголовки пісень. Складено також По- кажчик прізвищ і географічних назв.

Важливу підтримку і допомогу в праці над складанням цього ка- талога отримав я від Наталі Кравчук, Ярослава Вуйцика, Павла Лю- бовича і Петра Пеленського, – усім сердечно дякую.

Володимир Пилипович